Ноябр - Тік

Ти сказала, що кохала, але це було давно.

Свої мрії відпускала у розчинене вікно.

Ти лягала спати, в сутінках кімнати,

Вже комусь не було що казати.

Те своє, що ти любила, ти кудись, чомусь поділа.

Не знайшла і не згубила, просто втратила його.

Дні і ночі пролетіли, просто мрії постаріли.

А вже і не важливо, «Хто?»

й «Кого?»

Приспів:

Листя падає, падає, щось мені нагадує,

А я собі пригадую, — тебе…

Листопадами, падає, кружляє листопадами,

і вже давно не пара ми… Ти де?

Програш.

Ці бездонні сині очі і холодні, довгі ночі.

Страхом заворожують тебе.

А ти малюєш на папері, як він зайде в твої двері.

І тебе в самотності вкраде.

Приспів:

Листя падає, падає, щось мені нагадує,

А я собі пригадую, — тебе…

Листопадами, падає, кружляє листопадами,

і вже давно не пара ми… Ти де?

Програш.

Листя падає, падає, щось мені нагадує,

А я собі пригадую, — тебе…

Листопадами, падає, кружляє листопадами,

і вже давно не пара ми… Ти де?

Dijiste que amabas, pero fue hace mucho tiempo.

Dejó ir sus sueños en la ventana abierta.

Te acostaste al anochecer,

Alguien no tenía nada que decir.

Lo que amabas, lo compartiste en algún lugar, por alguna razón.

No lo encontré y no lo perdí, simplemente lo perdí.

Los días y las noches han pasado volando, solo los sueños han envejecido.

Y no importa, "¿Quién?"

¿y quien?"

Coro:

Las hojas están cayendo, cayendo, algo me recuerda,

Y me recuerdo a mí mismo - tú...

noviembre, cae, gira noviembre,

y hace mucho que no somos pareja… ¿Dónde estás?

Pérdida.

Estos ojos azules sin fondo y noches frías y largas.

El miedo te fascina.

Y dibujas en el papel cómo entrará por tu puerta.

Y te robará en la soledad.

Coro:

Las hojas están cayendo, cayendo, algo me recuerda,

Y me recuerdo a mí mismo - tú...

noviembre, cae, gira noviembre,

y hace mucho que no somos pareja… ¿Dónde estás?

Pérdida.

Las hojas están cayendo, cayendo, algo me recuerda,

Y me recuerdo a mí mismo - tú...

noviembre, cae, gira noviembre,

y hace mucho que no somos pareja… ¿Dónde estás?