А тепер усе інакше - Аква Віта

Можемо зізнатись, хоч і сором нам:

Ми колись боялись гладити слона,

Ми колись боялись, що в засаді вій,

— Я — щурів кусючих.

— Я — кусючих змій.

А тепер усе інакше, інакше,

Просто, просто, просто навпаки.

А тепер усе інакше, інакше,

Просто, просто, просто навпаки.

А тепер усе інакше, інакше,

Просто, просто, просто навпаки.

Можемо зізнатись щиро і всерйоз:

Ми були маленькі і боялись гроз,

Ми також боялись хижих павуків,

— Я — жінок чарівних.

— Я — чоловіків.

Ми колись боялись, що гріха таїть,

Сам-на-сам лишатись, ну хоча б на мить,

Ми колись боялись гострих почуттів.

— Хоч їх вона хотіла.

— Та і він їх хотів.

Podemos admitir, aunque nos avergüence:

Solíamos tener miedo de acariciar a un elefante,

Teníamos miedo de que en la base de las pestañas,

"Soy una rata que muerde".

- Soy una serpiente que muerde.

Y ahora todo es diferente, diferente,

Solo, solo, todo lo contrario.

Y ahora todo es diferente, diferente,

Solo, solo, todo lo contrario.

Y ahora todo es diferente, diferente,

Solo, solo, todo lo contrario.

Podemos confesar con sinceridad y seriedad:

Éramos pequeños y teníamos miedo a las tormentas,

También teníamos miedo de las arañas depredadoras,

- Soy una mujer encantadora.

- Yo soy un hombre.

Una vez temimos que el pecado acechara,

Que te dejen solo, bueno, al menos por un momento,

Solíamos tener miedo a las emociones.

- Aunque ella los quería.

- Sí, y él los quería.