Blood - Drudkh

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

Текла, текла та й висохла.

Степи зеленіють;

Діди лежать, а над ними

Могили синіють.

Та що з того, що високі?

Ніхто їх не знає,

Ніхто щиро не заплаче,

Ніхто не згадає.

Тілько вітер тихесенько

Повіє над ними,

Тілько роси ранесенько

Сльозами дрібними

їх умиють.

Зійде сонце,

Осушить, пригріє;

А унуки?

їм байдуже,

Панам жито сіють.

Багато їх, а хто скаже,

Де Гонти могила, —

Мученика праведного

Де похоронили?

Де Залізняк, душа щира,

Де одпочиває?

Тяжко!

важко!

Кат панує,

А їх не згадають.

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

І день, і ніч гвалт, гармати;

Земля стогне, гнеться;

Сумно, страшно, а згадаєш —

Серце усміхнеться.

Тарас Шевченко

homonila ucrania,

chisme largo,

Larga, larga sangre en las estepas

Fluyó rojo.

Fluyó, fluyó y se secó.

Las estepas son verdes;

Los abuelos mienten, y sobre ellos

Las tumbas son azules.

Entonces, ¿qué hay de ser alto?

nadie los conoce,

Nadie llorará sinceramente,

Nadie lo recordará.

Solo el viento está quieto

sopla sobre ellos,

Solo rocío temprano

pequeñas lágrimas

se lavan

El sol subira

Drena, calienta;

¿Y los nietos?

no les importa

Señores siembran centeno.

Muchos de ellos, y quien dirá

la tumba de De Gaunt, -

El mártir de los justos

¿Dónde fue enterrado?

Donde Zaliznyak, alma sincera,

¿Dónde está descansando?

¡Fuertemente!

¡difícil!

El verdugo reina,

Y no serán recordados.

homonila ucrania,

chisme largo,

Larga, larga sangre en las estepas

Fluyó rojo.

Y violencia de día y de noche, armas de fuego;

La tierra gime, se dobla;

Triste, aterrador, y recuerda -

El corazón sonreirá.

Taras Shevchenko