Solitude - Drudkh

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

Бо вас лихо на світ на сміх породило,

Поливали сльози… чом не затопили,

Не винесли в море, не розмили в полі?..

Не питали б люди — що в мене болить?

Не питали б, за що проклинаю долю,

Чого нуджу світом?

«Нічого робить»…

Журбою

Не накличу собі долі,

Коли так не маю.

Нехай злидні живуть три дні -

Я їх заховаю,

Заховаю змію люту

Коло свого серця,

Щоб вороги не бачили,

Як лихо сміється…

Нехай думка, як той ворон,

Літає та кряче,

А серденько соловейком

Щебече та плаче

Нишком — люди не побачать,

То й не засміються…

Не втирайте ж мої сльози,

Нехай собі ллються,

Чуже поле поливають

Щодня і щоночі,

Поки попи не засиплють

Чужим піском очі…

Mis pensamientos, mis pensamientos,

¡Ay de mí contigo!

¿Por qué se pararon en el papel?

Tristes filas?..

por que el viento no te llevo

¿En la estepa, como un aserrín?

Por qué famosamente no dormiste,

¿Cómo está tu hijo? ..

Porque la calamidad del mundo te ha hecho reír,

Lágrimas regadas… por qué no inundadas,

¿No se sacó en el mar, no se lavó en el campo? ..

¿No preguntaría la gente - qué me pasa?

No preguntaría por qué maldigo el destino,

¿Por qué extraño el mundo?

"No hace nada"

Pena

no voy a tomar mi destino,

Que no.

Que vivan los pobres tres días -

los esconderé,

esconderé la serpiente feroz

Alrededor de tu corazón,

que los enemigos no vieron,

Que risas malvadas...

Deja que el pensamiento, como ese cuervo,

Vuela y llora,

Y de corazón un ruiseñor

Él gorjea y llora

Nishkom - la gente no ve

Ni siquiera se reirán...

no enjugues mis lágrimas,

Que se viertan solos,

El campo de otro es regado

Todos los días y todas las noches,

Hasta que los sacerdotes se duerman

Ojos de arena alienígena…