Eternity - Drudkh

У вічності, де світла струм тече,

повільно крутяться колеса часу,

що на верстаті золотому тче

свій килим різнобарвний.

Дольні паси

пускає в рух незримий наш двигун.

Мигтить узору плетиво примхливе,

І завжди врівноважує вагу

Той, що складе в копу доспіле жниво,

Все змірить мірою й благословить.

Нас темрява обсотує і боре,

лише часами блискавка на мить

із пітьми вихопить шматок узору,

і ми, прокинувшись із небуття,

якийсь уривок бачимо: химерні

страшні чи ясні обриси життя.

Ми у руці тримаєм тільки зерна;

Гаїв не бачимо, що з них зростуть

І зашумлять зеленим верховіттям.

Ми лиш п'ємо гаркаву каламуть,

Жахним на світ рождені лихоліттям…

En la eternidad, donde fluye un torrente de luz,

las ruedas del tiempo giran lentamente,

que teje en una máquina de oro

tu alfombra es colorida.

Cinturones inferiores

pone en marcha nuestro motor invisible.

Patrón parpadeante tejiendo caprichoso,

Y siempre equilibra el peso

El que pone la cosecha en el montón,

Él medirá todo con moderación y lo bendecirá.

La oscuridad nos abruma y lucha,

solo horas de relámpago por un momento

de la oscuridad arrebata un trozo de patrón,

y nosotros, despertando de la nada,

vemos un pasaje: extraño

contornos aterradores o claros de la vida.

Solo tenemos granos en nuestras manos;

No vemos arboledas creciendo de ellos

Y haz ruido con las tapas verdes.

Solo bebemos turbiedad amarga,

Terrible en el mundo nacido de la adversidad…