Furrows of Gods (Борозни богів) - Drudkh

І засміялась провесінь: — Пора!

-

за Чорним Шляхом, за Великим Лугом —

дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра —

усі ідуть за часом, як за плугом.

За ланом лан, за ланом лан і лан,

за Чорним Шляхом, за Великим Лугом,

вони уже в тумані - як туман —

усі вже йдуть за часом, як за плугом.

Яка важка у вічності хода!

-

за Чорним Шляхом, за Великим Лугом.

Така свавільна, вільна, молода —

невже і я іду вже, як за плугом?!

І що зорю?

Який засію лан?

За Чорним Шляхом, за Великим Лугом.

Невже і я в тумані - як туман —

і я вже йду за часом, як за плугом?..

Y ella se rió: - ¡Ya es hora!

-

en el Camino Negro, en la Gran Pradera -

Miro: mi bisabuelo, y pro-pro, pro-pro -

todos siguen el tiempo como un arado.

Por lan lan, por lan lan y lan,

en el Camino Negro, en la Gran Pradera,

ya estan en la niebla - como niebla -

todos ya están siguiendo el tiempo como un arado.

¡Qué curso tan difícil en la eternidad!

-

en el Camino Negro, en la Gran Pradera.

Tan díscolo, libre, joven -

¿De verdad y ya voy, como para un arado?

¿Y qué estrella?

¿Qué sembrará lan?

Por el Camino Negro, por la Gran Pradera.

¿Estoy en la niebla - como la niebla -

y ya voy siguiendo el tiempo, como un arado?..