Верни до мене пам'яте моя - Марія Бурмака

Верни до мене пам’яте моя,

Нехай на серце ляже ваготою

Моя земля з рахманною журбою,

Хай сходить спiвом серце солов’я.

В гаю нiчному, пам’яте, верни,

Із чабрецю, iз лiта, жаротою,

А яблука осiннього достою

В мої червонобокі виснуть сни…

Нехай Дніпра уроча течiя

Немов у сні, у маячні струмує,

І я гукну, і край мене почує,

Верни до мене, пам’яте моя!

Tráeme a mi memoria,

Deja que el corazón pese

Mi tierra con misericordioso dolor,

Que cante el corazón del ruiseñor.

En la arboleda de la noche, recuerda, vuelve,

De tomillo, de verano, de calor,

y manzanas de otoño

Los sueños cuelgan en mis pelirrojas…

Deja que fluya el Dniéper

Como en un sueño, en un faro fluye,

Y clamaré, y la tierra me oirá,

¡Vuelve a mí, mi memoria!