Не бійся жити - Марія Бурмака

І коли залишилася зовсім сама,

І коли вже здається — світла нема,

Коли небо твоє на колір чужим стає,

Ти б виводила лінії знов на руці,

Впізнавала б надію в кожнім лиці,

Малювала б на склі вогонь —

І розбила б скло.

Не бійся жити — світ для того,

Щоби любити, сонце, дощ і вітер,

Небо, зорі, квіти… Все для тебе.

А ти не бійся жити,

Сонце, дощ і вітер, небо, зорі, квіти,

Світ для того, щоб любити тебе.

Ти ішла по межі, ти ішов по межі,

Тільки знай: ніхто тобі не чужий,

І рука у руці - назавжди твоє тепло.

І не можеш тепер лишитися сам,

Де читаєш мої слова по губам,

Повертає тебе назад моя любов.

Ти у серці своїм — тамований стук,

Ти на дотик, як спалах, навіть на звук,

Ти вже майже летиш — відкрите вікно давно.

Розбивається ніч, ламається час,

Ти гасила вогонь — не згасне свіча,

І не бійся — любов тепер береже тебе.

Y cuando estuvo completamente sola,

Y cuando parece que no hay luz,

Cuando tu cielo se vuelve de color extraño,

Volverías a dibujar las líneas en tu mano,

reconocería la esperanza en cada rostro,

Dibujaría fuego en el cristal -

Y rompería el cristal.

No tengas miedo de vivir - el mundo para

Al amor, sol, lluvia y viento,

Cielo, estrellas, flores… Todo para ti.

Y no tienes miedo de vivir,

Sol, lluvia y viento, cielo, estrellas, flores,

El mundo para amarte.

Caminaste en la frontera, caminaste en la frontera,

Solo sé: nadie es un extraño para ti,

Y de la mano, tu calor para siempre.

Y no puedes estar solo ahora,

¿Dónde lees mis palabras en tus labios,

Mi amor te trae de vuelta.

Estás en tu corazón - un golpe domesticado,

Eres un toque, como un destello, incluso un sonido,

Casi estás volando: la ventana ha estado abierta durante mucho tiempo.

Rompe la noche, rompe el tiempo,

Apagas el fuego, la vela no se apagará,

Y no tengas miedo, el amor ahora te protege.