Пiд облачком - Марія Бурмака

Пiд облачком явiр похилений,

Сидить на нiм пташок примилений,

Слухай, мила, як той пташок спiва,

Же з любовi нiч добра не бива,

Же з любовi, же з любовi

Нiч добра не бива.

Ци ти, любо, є од Бога дана,

Ци ти, може, дьяблом підшептана?

Хоч би с не хтiв, то мусиш любити,

Хоч би с не хтiв, прото маш терпiти,

Хоч би с не хтiв, хоч би с не хтiв

Прото маш терпiти.

Мила, мила, ти покусо єдна,

Любив я тя не рiк i не два.

Ци ми дала зілля сі напити?

Не мож, мила, ніяк без тя жити,

Не мож, мила, не мож, мила,

Нiяк без тя жити.

Ми ворожка давно ворожила,

Же мя звурит дiвка чорнобрива,

Же не буду видiв за ньов свiта,

Аж проминут мої младi лiта,

Аж проминут, аж проминут

Мої младi лiта.

Пiд облачком явiр зеленiє,

Посмот мила, як той вiтер вiє,

Може вирве єго з корiннями.

Мила моя, што то буде з нами?

Мила моя, мила моя,

Што то буде з нами?

Pid nube yavir cuestas,

Sobre ella se sienta un ave de rapiña,

Escucha, cariño, cómo duerme ese pájaro,

Nada bueno pasa con el amor,

Por amor, por amor

No pasa nada bueno.

¿Eres, querido, de Dios,

¿Eres, quizás, el demonio del susurrador?

Aunque no quieras, hay que amarlo,

Si no quieres, tienes que sufrir,

no quiero, no quiero

Por eso sufres.

Cariño, cariño, prueba uno,

La amo, no un rugido o dos.

¿Me diste una poción para beber?

No puedo, cariño, vivir sin ella,

No marido, cariño, no marido, cariño,

No hay manera de vivir sin él.

Los adivinos hemos predicho durante mucho tiempo,

Estoy aburrido jabalí,

No seré visto por su séquito,

Mi joven verano ha terminado,

Ya pasó, ya pasó

Mi joven verano.

Bajo la nube de sicómoros verdes,

Mira, cariño, cómo sopla ese viento,

Puede hacerlo girar con sus raíces.

Querida, ¿qué será de nosotros?

Querida, querida,

¿Qué nos pasará?