Дзвони - Святослав Вакарчук

Битим шляхом стелиться туман,

З півночі холодний вітер мчить,

На порозі хати чоловік стоїть,

Він заплющив очі та душа не спить.

На руках сліди минулих днів,

На обличчі втомлена печаль,

Аж навколо вітер на хвилину стих

І тоді почути чоловік устиг.

Приспів:

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні задзвонили,

Гей-гей, гей-гей,

Чує вся земля.

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні розбудили

Гей-гей, гей-гей,

Волі немовля.

Ти маленьке немовля, не спи,

Подивись на цей широкий світ,

Будеш в нім щасливим — чоловік сказав

І високо в небо голову підняв.

Приспів.

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні задзвонили,

Гей-гей, гей-гей,

Аж дрижить земля.

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні розбудили

Гей-гей, гей-гей,

Волі немовля…

La niebla se aleja del camino trillado,

Un viento frío sopla del norte,

Un hombre está de pie en el umbral de la casa,

Cerró los ojos y su alma no durmió.

En las manos están las huellas de los días pasados,

En el rostro de la tristeza cansada,

A su alrededor el viento se calmó por un minuto

Y entonces el hombre tuvo tiempo de escuchar.

Coro:

Oye, oye, nuestras campanas

hoy llamaron

Oye oye oye oye

Toda la tierra escucha.

Oye, oye, nuestras campanas

hoy despertaron

Oye oye oye oye

Voli bebe.

Tu pequeño bebe no duermas

Mira este ancho mundo

Serás feliz en él, dijo el hombre.

Y levantó su cabeza en lo alto del cielo.

Coro.

Oye, oye, nuestras campanas

hoy llamaron

Oye oye oye oye

La tierra está temblando.

Oye, oye, nuestras campanas

hoy despertaron

Oye oye oye oye

Voli bebe...