На ви - Бумбокс

Він байдужий — ніхто.

Да так — ніхто,

Мої фатальні дзвони-дзвони благали кулі війни,

Лежали майже на том, на том.

Іти збираюсь на ви!

Ось моє справжне лице.

Був згоден віддати все, буквально все.

Мене на скелі несе.

Я слухав — сміялася ти.

Мов ляпаси оплески

Мені нагадували, підказували, падають з неба зірки.

Віддавши своє «люблю», я за тобою пішов.

Не все ще гладенько.

Йшов: що загубив, що знайшов

Лишився маленький шов.

Маленький шов.

Приспів:

Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,

Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.

Поза, як на паперті рано.

Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.

Ротами хопали сніг, мурахами по спині.

Не розумів слова «Нi», Земля тікала з під ніг.

З тобою й досі на «Ви», я не жалкую про час,

Адже ми мали усе, буквально все.

Я сам сказав: «Годi з нас».

Мовчав я, плакала ти.

Ось моє справжне лице.

Давай же змінимо все це!

Буквально все, бо нас на скелі несе.

Зібравши своє «Люблю», підвівся й далі пішов.

Щось загубив, щось знайшов, не все що гладеньке шов

Лишився маленький шов.

Маленький шов.

Приспів:

Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,

Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.

Поза, як на паперті рано.

Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.

Знав би де впав — взагалi б не ходив.

Тихий сад, темний сад твоїх

Дай менi знак, все це схоже на сон.

Ти — не тюнер, ти мiй камертон!

Від твоєї вроди спокуси… Від твоєї вроди спокуси!

Від твоєї вроди спокуси… Від твоєї вроди!

Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,

Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.

Поза, як на паперті рано.

Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.

Él es indiferente, nadie.

si, nadie,

Mis campanas fatales suplicaban las balas de la guerra,

Yacían casi sobre eso, sobre eso.

¡Voy a ir a ti!

Aquí está mi verdadero rostro.

Estuvo de acuerdo en darlo todo, literalmente todo.

Me lleva sobre una roca.

Escuché - te reíste.

di una palmada en los aplausos

Me recordaron, me incitaron, estrellas cayendo del cielo.

Renunciando a mi "amor", te seguí.

Todavía no suave.

Fue: lo perdido, lo encontrado

Queda una pequeña costura.

Costura pequeña.

Coro:

Las tentaciones no salvan ni un poquito de tu belleza,

Tienes el poder de cien terremotos, porque me estremece y me hace sudar.

Afuera, como en el porche temprano.

Oirás, no soy de los que le tienen miedo al hielo.

Las bocas agarraron la nieve, las hormigas en su espalda.

No entendí la palabra "No", la Tierra huyó bajo mis pies.

Contigo todavía en "Tú", no me arrepiento del tiempo

Después de todo, teníamos todo, literalmente todo.

Me dije a mí mismo: "Vamos".

Yo me callé, tú lloraste.

Aquí está mi verdadero rostro.

¡Cambiemos todo esto!

Literalmente todo, porque nos lleva sobre la roca.

Reuniendo su "Amor", se levantó y siguió adelante.

Perdí algo, encontré algo, no todo es una costura suave

Queda una pequeña costura.

Costura pequeña.

Coro:

Las tentaciones no salvan ni un poquito de tu belleza,

Tienes el poder de cien terremotos, porque me estremece y me hace sudar.

Afuera, como en el porche temprano.

Oirás, no soy de los que le tienen miedo al hielo.

Habría sabido dónde había caído, no habría caminado en absoluto.

Tranquilo jardín, oscuro jardín tuyo

Dame una señal, es como un sueño.

¡No eres un afinador, eres mi diapasón!

De tu belleza tentación… ¡De tu belleza tentación!

De tu belleza tentaciones… ¡De tu belleza!

Las tentaciones no salvan ni un poquito de tu belleza,

Tienes el poder de cien terremotos, porque me estremece y me hace sudar.

Afuera, como en el porche temprano.

Oirás, no soy de los que le tienen miedo al hielo.