Квiти в волоссi - Бумбокс

Вона носила квіти в волоссі

І ними грався він і ще вітер

Здавалося давно вже дорослі

Але кохали щиро мов діти.

Відчинені серця, щирі очі

Таких не так багато є в світі

Лилися сльози щастя щоночі

Обіцянки назавжди любити.

Будиночок на розі двох вулиць

Паркан плющем осіннім завитий

Здавалося дощі схаменулись

Здавалося завжди буде літо.

Лише один дзвінок телефону

І варто тільки їм захотіти

Повіяло теплом з-за кордону

А одже неодмінно летіти.

Не обіцяй назавжди

Не обіцяй навічно

Де твоє-моє завтра

У скронях вітер свище.

Не обіцяй, навіщо?

Не обіцяй, не треба

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо

Проблеми, ціни, сни сподівання

Роз’їхалися як діти в школу

Що першим було стало останнім.

Їй у Варшавські спальні райони

Йому Москву бетоном залити

Але кохання у таксофонах

Приречене не довго прожити.

Куди ведуть строкаті дороги

Чому ви заблукали у світі

Вас сотні, тисячі, вас мільйони

В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.

Є спогади про те, як було все

Надії є на те, як все буде

Нас доля стрімко течією несе

Бо ми є не титани, ми люди.

Не обіцяй назавжди

Не обіцяй навічно

Де твоє-моє завтра

У скронях вітер свище.

Не обіцяй, навіщо?

Не обіцяй, не треба

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

Не обіцяй кохати завжди

Не обіцяй навічно

Де твоє-моє завтра

У скронях вітер свище.

Не обіцяй, навіщо?

Не обіцяй, не треба

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

Не обіцяй назавжди

Не обіцяй навічно

Де твоє-моє завтра

У скронях вітер свище.

Не обіцяй, навіщо?

Не обіцяй, не треба

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі

І ними грався він і ще вітер

Здавалося давно вже дорослі

Але кохали щиро мов діти.

Llevaba flores en el pelo

Y él y el viento jugaron con ellos

Parecía un adulto durante mucho tiempo.

Pero amaban sinceramente como niños.

Corazones abiertos, ojos sinceros

No hay muchos de ellos en el mundo.

Lágrimas de felicidad se derramaron cada noche.

Promesas de amar para siempre.

Una casa en la esquina de dos calles

La valla está cubierta de hiedra de otoño.

Las lluvias parecían volver en sí

Parecía que siempre habría verano.

Solo una llamada telefónica

Y solo deben querer

El calor sopló desde el exterior

Y por todos los medios para volar.

No prometas para siempre

No prometas para siempre

donde esta el tuyo mañana

El viento silba en sus sienes.

No prometas, ¿por qué?

No prometas, no

La próxima vez depende

Pero no siempre de ti.

Y de repente todo cambió alrededor

Problemas, precios, sueños de esperanza

Nos fuimos a la escuela como niños

Lo primero fue lo último.

Ella fue a los dormitorios de Varsovia.

Tiene que llenar Moscú de cemento.

Pero el amor en los teléfonos públicos

Condenado a no vivir mucho tiempo.

Donde los caminos coloridos conducen

¿Por qué te perdiste en el mundo?

Sois cientos, miles, sois millones.

En Israel, Canadá, Creta.

Hay recuerdos de como era todo

Hay esperanza de cómo será todo

El destino nos lleva rápidamente

Porque no somos titanes, somos personas.

No prometas para siempre

No prometas para siempre

donde esta el tuyo mañana

El viento silba en sus sienes.

No prometas, ¿por qué?

No prometas, no

La próxima vez depende

Pero no siempre de ti.

La próxima vez depende

Pero no siempre de ti.

No prometas amar siempre

No prometas para siempre

donde esta el tuyo mañana

El viento silba en sus sienes.

No prometas, ¿por qué?

No prometas, no

La próxima vez depende

Pero no siempre de ti.

No prometas para siempre

No prometas para siempre

donde esta el tuyo mañana

El viento silba en sus sienes.

No prometas, ¿por qué?

No prometas, no

La próxima vez depende

Pero no siempre de ti.

Llevaba flores en el pelo

Y él y el viento jugaron con ellos

Parecía un adulto durante mucho tiempo.

Pero amaban sinceramente como niños.