Небачене побачено - Виталий Козловский

І все на світі треба пережити,

І кожен фініш — це, по суті, старт,

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,

Хай меле млин свою одвічну дерть.

Застряло серце, мов осколок в грудях,

Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

А треба жити.

Якось треба жити.

Це зветься досвід, витримка і гарт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,

Хай меле млин свою одвічну дерть.

Застряло серце, мов осколок в грудях,

Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Y todo en el mundo debe ser experimentado,

Y todo final es, de hecho, el comienzo,

Y no tienes que adivinar de antemano,

Y no deberías llorar por el pasado.

Así que divirtámonos, gente pequeña, en la gente,

Que el molino muele su eterna inmundicia.

Mi corazón está clavado como un fragmento en mi pecho,

Nada, todo esto cura la muerte.

Que todo lo que no se ve se vea,

Que todo perdón sea perdonado,

Que la época se viva como debe ser,

Desafortunadamente, nada depende de nosotros…

Que todo lo que no se ve se vea,

Que todo perdón sea perdonado,

Que la época se viva como debe ser,

Desafortunadamente, nada depende de nosotros…

Y tienes que vivir.

De alguna manera tienes que vivir.

Esto se llama experiencia, resistencia y temple.

Y no tienes que adivinar de antemano,

Y no deberías llorar por el pasado.

Así que divirtámonos, gente pequeña, en la gente,

Que el molino muele su eterna inmundicia.

Mi corazón está clavado como un fragmento en mi pecho,

Nada, todo esto cura la muerte.

Que todo lo que no se ve se vea,

Que todo perdón sea perdonado,

Que la época se viva como debe ser,

Desafortunadamente, nada depende de nosotros…

Que todo lo que no se ve se vea,

Que todo perdón sea perdonado,

Que la época se viva como debe ser,

Desafortunadamente, nada depende de nosotros…

Que todo lo que no se ve se vea,

Que todo perdón sea perdonado,

Que la época se viva como debe ser,

Desafortunadamente, nada depende de nosotros…

Que todo lo que no se ve se vea,

Que todo perdón sea perdonado,

Que la época se viva como debe ser,

Desafortunadamente, nada depende de nosotros…