Люди, як кораблі - Скрябін

Я не твій брат — ти не сестра моя

Ніколи не розказуй мені -

Хто i в чому є винний на нашій землі -

Люди, як кораблі

Кожен пливе поки хвиля несе

I поки глибока вода

Глибока і темна до самого дна

До самого-самого дна

На глибині зустрічаються всі

Так ніби в морі місця нема

І труться бортами, аж стогне земля

Від зависті, підлості й зла

Хтось не доплив, бо йому помогли

Набрати повні трюми води

Бо стати героями тої війни

Дуже хотіли вони

Приспiв:

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів,

А від берега знову в море ідуть

Ті хто вірив і правду знати хотів

Наш Океан знає більше ніж ми

Секрети всі у нього на дні

А ми ходим зверху, великі й малі

Люди як кораблі

Гордо пливем — і не вірить ніхто

Шо ним зацікавилось зло

І серед вітрів ми не чуєм щурів,

Які прогризають нам дно

Приспiв:

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів,

А від берега в море ідуть

Ті хто вірив і правду знати хотів

ЛЮДИ, КАК КОРАБЛИ

Я не твой брат — ты не сестра моя

И даже не рассказывай мне

Кто и в чём здесь виновен на нашей земле —

Люди, как корабли…

Каждый плывёт, пока волны несут,

И если глубока вода

Глубока и тёмна до самого дна

До самого-самого дна

На глубине мы встретимся все

Как будто в море нет места нам

И трёмся бортами, аж стонет земля,

От зависти, подлости, зла

Кто не доплыл — тому «помогли»

Набрать полны трюмы воды

И стать бы героем на этой войне

Очень хотели они

Припев:

А до берега тихо волны несут

Разбитые души живых кораблей,

А от берега снова в море идут

Те, кто верил и правду узнать бы хотел

Наш океан знает больше, чем мы

Хранит он свои тайны на дне и…

Мы поверху ходим и мал, и велик —

Люди, как корабли…

Гордо плывём — и не верит никто

Что нас изнутри точит зло

Плывём по волнам и не видим червей,

Тех, что грызут наше дно

Припев:

А до берега тихо волны несут

Разбитые души живых кораблей,

А от берега снова в море идут

Те, кто верил и правду узнать бы хотел

No soy tu hermano - no eres mi hermana

Nunca me digas -

Quién y qué tiene la culpa en nuestra tierra -

Las personas son como barcos.

Todos nadan mientras la ola lleva

Y mientras el agua profunda

Profundo y oscuro hasta el fondo

hasta el fondo

Todos se encuentran en profundidad

Como si no hubiera lugar en el mar

Y frota los costados hasta que el suelo gime

De la envidia, la mezquindad y la maldad

Alguien no nadó porque lo ayudaron

Reúna bodegas llenas de agua

Porque para convertirnos en los héroes de esa guerra

Ellos realmente querían

Coro:

Y las olas son llevadas silenciosamente a la orilla

almas heridas de naves vivas,

Y de la orilla vuelven al mar

Los que creyeron y quisieron saber la verdad

Nuestro océano sabe más que nosotros

Sus secretos están todos en el fondo.

Y caminamos desde arriba, grandes y pequeños

Las personas son como barcos.

Navegamos con orgullo - y nadie cree

Shaw se interesó en el mal

Y en los vientos no oímos ratas,

Que roen nuestro trasero

Coro:

Y las olas son llevadas silenciosamente a la orilla

almas heridas de naves vivas,

Y de la orilla al mar ve

Los que creyeron y quisieron saber la verdad

A LA GENTE LE GUSTAN LOS BARCOS

No soy tu hermano - no eres mi hermana

Y ni siquiera me digas

¿Quién y qué tiene la culpa aquí en nuestra tierra?

A la gente le gustan los barcos...

Todos navegan mientras las olas llevan,

Y si el agua es profunda

Profundo y oscuro hasta el fondo

hasta el fondo

En lo profundo nos encontraremos con todos

Como si no hubiera lugar para nosotros en el mar

Y temblamos a los lados, hasta que la tierra gime,

De la envidia, la mezquindad, la maldad

Los que no nadaron - "ayudaron"

Reúna bodegas llenas de agua

Y convertirse en un héroe en esta guerra

Ellos realmente querían

Coro:

Y las olas llevan en silencio a la orilla

almas rotas de naves vivas,

Y de la orilla vuelven al mar

Los que creyeron y quisieron saber la verdad

Nuestro océano sabe más que nosotros

Guarda sus secretos en el fondo y...

Subimos las escaleras y pequeños y grandes -

A la gente le gustan los barcos...

Navegamos con orgullo - y nadie cree

Que el mal nos agudiza por dentro

Flotamos sobre las olas y no vemos gusanos,

Los que nos roen el trasero

Coro:

Y las olas llevan en silencio a la orilla

almas rotas de naves vivas,

Y de la orilla vuelven al mar

Los que creyeron y quisieron saber la verdad