Не треба - Скрябін

Коли голосом неба покличуть тебе десь за хмари,

Ти тiкай собi сам, не жалiй, шо кидаєш той свiт.

Три копiйки за смiх, три копiйки за заплаканi очi,

Всьо, шо саме дорожче вже давно не коштує тут нiц.

Не треба…

Ну i нiби-то всьо i нiчого вже казати не треба,

І розумнi слова поховалися тихо в книжках.

Твої сни кольоровi i теплi з сумними очима

Залишають тебе — не для них твоє нове життя.

Програш

Не треба квiти зiв’ялi малювати на стiнах,

Не треба шукати тi речi, якi не губили.

Не треба казати собi, шо народишся ше раз,

Не треба ловити птахiв, якi заблудились.

Cuando la voz del cielo te llama en algún lugar detrás de las nubes,

Huyes de ti mismo, no te arrepientas de dejar ese mundo.

Tres kopeks por la risa, tres kopeks por los ojos llorosos,

Todo lo que es más caro hace tiempo que aquí no vale nada.

No hay necesidad…

Bueno, como si todo y nada debiera decirse,

Y las palabras ingeniosas se escondían en silencio en los libros.

Tus sueños son coloridos y cálidos con ojos tristes

Te dejan - no para ellos tu nueva vida.

Pérdida

No tienes que pintar flores marchitas en las paredes,

No tienes que buscar las cosas que no perdiste.

No tienes que decirte a ti mismo que vas a nacer de nuevo,

No debes atrapar pájaros callejeros.