Гоголя - Мандри

Тільки Бог розсипав зорі,

А на хутір впала ніч.

Хитрий чорт кудись поніс

Срібний Місяць у долонях.

Двоє друзів у ту пору

Обійнявшись йшли в шинок.

Й зупинились на дорозі

Посовітуватись щоб!

— Куме, трясьця його матір,

Щось не видно ні чорта!

Десь не бачу де та стежка,

Що у шинок заверта.

— Намело багато снігу,

Нігде випить й закусить.

Може зайдем до Солохи?

Он у шибці щось горить!

А Солоха — вража баба,

З чортом водить мармелад!

Пригоща горілкой з салом,

Й вертихвостить пишний зад.

Коли: Шасть!

Бубух!

Агова!

Хтось у двері калата.

І гука: — Егей!

Солоха!

В чорта в хвіст пішла душа.

А Солоха, не злякавшись,

Чорту каже: — Лізь в мішок!

А сама мерщій до двері

Подивитись хто ж прийшов.

Веліколєпная Солоха, добрий вечір, добрий час!

З моїм кумом, Опанасом, на Різдво прийшли до вас!

Став люб’язная Солоха самогона й свіжини,

Бо на дворі завірюха, що й не дійдеш до корчми!

Гості пили та гуляли, били чорта по горбу!

Танцювали і співали, й цілувались до впаду…

А кінець цієї пісні мені влом уже співать,

Тим, хто хоче знати далі, треба Гоголя читать.

Гоголя… а подать сюда Гоголя…

Гоголя…

Sólo Dios dispersó las estrellas,

Y cayó la noche en la granja.

El astuto diablo lo llevó a algún lado.

Luna plateada en las palmas.

Dos amigos en ese momento.

Se abrazaron y se fueron al pub.

Y se detuvo en el camino

Consultar a!

- Kume, sacudiendo a su madre,

Algo no es visible al infierno!

En algún lugar no veo dónde está ese camino,

Lo que hay en la taberna envuelto.

- Había mucha nieve,

Ningún lugar para beber y comer.

¿Podemos ir a Solokha?

¡Está quemando algo en la ventana!

Y Solokha es el enemigo de la mujer,

¡Maldita mermelada!

Una delicia de vodka con manteca de cerdo,

Y vertykhvostit culo exuberante.

Cuándo: ¡Seis!

Bubuh!

¡Atrás!

Alguien en la puerta.

Y el sonido: - Egeo!

¡Soloha!

El alma se fue al infierno.

Y Solokha, sin miedo,

Le dice al diablo: - ¡Métete en la bolsa!

Y ella miró fijamente a la puerta

Mira quién vino.

¡Magnífica Solokha, buenas noches, buen tiempo!

Con mi padrino, Opanas, ¡te vinieron por Navidad!

Se convirtió en la amable luz de la luna y la frescura de Solokha,

¡Porque en el patio hay una ventisca que no llegarás a la posada!

Los invitados bebieron y caminaron, ¡golpearon al diablo en la colina!

Bailaron y cantaron y se besaron hasta la caída...

Y el final de esta canción que ya estoy cantando,

Aquellos que quieran saber más deben leer a Gogol.

Gogol ть y enviar aquí Gogol…

Gógol…