Русалки - Мандри

Настала ніч та зорі сяють над моєю головою.

Поснули люди, тілько місяць ніби човник над водою.

І тілько десь у далині в гаю співають солов'ї.

Аж чую регіт, плеск води, я носа висунув із хати.

Дивлюсь — пливуть на бережок русалки, сині та хвостаті.

І, настиливши осоки, вони лягли біля ріки.

Їх місяць гріє, ніч пливе собі повільно та неспішно.

А я дивлюсь на тих русалок, мені сумно й трохи смішно.

Дарма, що волни мертв’яки, бо мають чорні язики,

Неначе відьми на шабаші.

Приспів:

Гей-ла-ла-ла-ла-лей…

Все, що було, те загуло, та скілько всього проплило,

Де скілько душ русалки ті колись залоскотали.

Та цар Охрім на дні морскім собі у жони взяв русалку…

Небо падає вниз, вниз!

Приспів

Настане день, засяє сонечко, в саду запахнуть квіти,

Русалки зчезнуть у пітьмі…

Ha llegado la noche y las estrellas brillan sobre mi cabeza.

La gente durmió, solo un mes como un bote sobre el agua.

Y solo en algún lugar del valle en la arboleda cantan los ruiseñores.

Tan pronto como escuché una risa, un chapoteo de agua, saqué la nariz de la casa.

Miro: sirenas, azules y con cola nadan en la orilla.

Y, echando las juncias, se echaron junto al río.

Su luna se calienta, la noche flota lenta y pausadamente.

Y miro a esas sirenas, estoy triste y un poco divertida.

Aunque las olas estén muertas, porque tienen lenguas negras,

Como brujas en sábado.

Coro:

Gay-la-la-la-la-lei…

Todo lo que había allí rugió, y todo lo que se fue,

¿Dónde están las muchas almas de las sirenas a las que una vez les hicieron cosquillas?

Pero el Rey Ohrim tomó una sirena de su esposa en el fondo del mar...

¡El cielo se está cayendo, abajo!

Coro

Llegará el día, brillará el sol, el jardín olerá a flores,

Las sirenas desaparecerán en la oscuridad...