Вераніка - Игорь Лученок

Ізнов пабачив я сяліби,

Дє лєти пєршия прайшлі:

Там стєни мохам параслі,

Вясєлкай адлівалі шиби.

Усє в пилу, і стала мнє

Так сумна, сумна в тішинє…

Я в сад пайшов — там глуха, діка,

Усє травою парасло.

Няма таго, што раньш било,

І толькі надпіс «Вєраніка»,

На ліпє врєзаний в кари,

Казав вачам аб тей пари!

Расті, взмяцовивайся, древа,

Як манумєнт живий, вставай,

І к нєбу надпіс падимай,

І к нєбу надпіс — «Вєраніка»!

Чим болєй сходіть дєн, начей,

Тим імя мілає вишей!

Вєраніка!

Перевод:

Я снова вижу край далекий,

Где годы первые прошли:

Там стены мохом поросли,

Остыли радуги на стеклах.

И всё в пыли, и стало мне

Так грустно, грустно в тишине…

Я вышел в сад — там глухо, дико,

Травою давней поросло.

И нет того, что отцвело,

И только надпись «Вероника»,

Как будто в сердце, на коре

Мне говорит о той поре!

Расти, мой сад, зеленым вечно,

Как монумент живой, вставай,

И в небо надпись поднимай,

И в небо надпись — «Вероника»!

Чем больше дней от нас уйдет,

Тем выше имени полет!

Вероника!

volví a ver la casa,

Donde pasaron los primeros años:

Allí las paredes están cubiertas de musgo,

Las ventanas estaban fundidas con un arco iris.

Todo está en el polvo, y se convirtió en mí

Tan triste, triste en silencio...

Fui al jardín - hay un sordo, salvaje,

Todo estaba cubierto de hierba.

No es que solía ser,

Y solo la inscripción "Veronica",

En la cal cortada en el penalti,

¡Le dije a mis ojos sobre ese dinero!

Creced, creced fuertes, árboles,

Como un monumento vivo, levántate,

Y levante la inscripción al cielo,

¡Y al cielo la inscripción - "Veronica"!

Cuanto más pasas días, noches,

¡Es por eso que el nombre es más alto!

¡Verónica!

Traducción:

Vuelvo a ver una tierra lejana,

Donde pasaron los primeros años:

Allí las paredes están cubiertas de musgo,

Los arcoíris de los vasos se han enfriado.

Y todo está en el polvo, y me pasó

Tan triste, triste en silencio...

Salí al jardín - es sordo, salvaje,

Durante mucho tiempo ha estado cubierto de hierba.

Y no hay nada que se haya desvanecido,

Y solo la inscripción "Veronica",

Como en el corazón, en la corteza.

¡Háblame de esa época!

Crece, mi jardín, verde para siempre,

Como un monumento viviente, levántate,

Y levanta la inscripción en el cielo,

¡Y la inscripción en el cielo - "Veronica"!

Cuantos más días pasan,

Cuanto mayor sea el nombre del vuelo!

¡Verónica!