Листопад - Гайдамаки

Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.

Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.

Свідомість їх не потрібна нікому й кохання приречене в світі тварин,

З якого постала Людина, на неї ти так не дивися, вона ще дитина!

Прийшов листопад і раптом ти зрозумів, що не маєш снів

З тих пір, як твоя крів отруєна ядом стріл.

Щоночі тіло твоє вмирає, душа тікає й проникає

За стіни багатоквартирних домів, у шоці від того, що діється з нами…

І знов забуває, куди вертає, фізичне тіло собі шукає

У світі тварин, потоці машин, поганих пісень, сумних очей,

Картин, від яких псується крів.

А може, це просто прийшов листопад,

А ти ще не звик до природніх змін?

А може, тебе вже нема?

Не треба спішити жити, раптом прокинутися й зрозуміти

Усе, що ся діє навколо, побачити в новому цвіті

Стільки ясних очей, красивих людей, пісень, що гукають жити

Наших дітей у майбутній день, обняти й благословити!..

Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.

Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.

Вони замовкають, поволі зникають, пісні забуваються, люди лишаються

В стінах багатоквартирних домів, з яких вже ніколи на Світ не вертаються!

Los poetas componen canciones sin perder su tiempo en la tierra.

Los sistemas funcionan, son vigilados, comprados, condenados, tratados.

Nadie necesita su conciencia y el amor está condenado en el mundo animal,

De donde surgió el Hombre, no la mires así, ¡todavía es una niña!

Llegó noviembre y de repente te diste cuenta que no tienes sueños

Desde que tu sangre fue envenenada por el veneno de las flechas.

Cada noche tu cuerpo muere, tu alma huye y penetra

Detrás de las paredes de los edificios de apartamentos, conmocionados por lo que nos está pasando...

Y otra vez se olvida a donde regresa, busca un cuerpo fisico

En el mundo animal, el flujo de autos, malas canciones, ojos tristes,

Pinturas que echan a perder la sangre.

O tal vez es solo noviembre,

¿Todavía no estás acostumbrado a los cambios naturales?

¿O tal vez te has ido?

No hay necesidad de apresurarse para vivir, de repente despierta y entiende

Todo lo que está pasando alrededor, verlo en un nuevo color.

Tantos ojos claros, gente linda, canciones que llaman a vivir

¡Abraza y bendice a nuestros niños al día siguiente! ..

Los poetas componen canciones sin perder su tiempo en la tierra.

Los sistemas funcionan, son vigilados, comprados, condenados, tratados.

Se callan, desaparecen lentamente, las canciones se olvidan, la gente se queda

¡Dentro de las paredes de los edificios de apartamentos, de los cuales nunca regresan al mundo!