Гори - Артём Лоик

А що буде — те буде!

Ми стріляли в люстерце!

А що куля — те в груди!

А що слово — те в серце!

Чи Ісуси, чи Будди, скільки вір, — стільки бруду

Та одне тільки вічне — як раніше ми люди,

А що вийде — те вийде… Як могли — так ходили!

Не любили — вбивали, а вбивали — любили…

А що вийде — те вийде!

Тільки ангели ви де?

Кажуть тут за дверима.

За дверима могили…

А що знати — не знати!

А що бачити — темінь!

А молитви — на мати!

А ікони — на меми…

А пророків — впізнати, як вони вляжуться спати,

А дорога від мене — йде напевно — до мене,

А що потом — те потім, а що сталось — те зараз…

Скільки коштує злотих райське аблуко даром?

А всі роти до роту своєчасного гроту…

А монети — нездарам, а талант — ідіотам…

Я за невидимими горами

Тільки чорні твої очі і шукав!

Я за невидимими горами!

Через чорне море, повне чорних кав!

Я за невидимими горами!

Залишу чорній ночі, з чорних літер, чорний слід!

Я за невидимими горами!

З чорної діри кричу на весь цей білий світ!

Що зможу, те знайду і не втрачу!

Ми від дошок до дошок, ми від панча до панча!

А що станеться — хай те розмалюється хайпом

І вперед до потопу!

Хто з фейсом, хто з потапом

Справедливість, правдивість, непідкупність і віра, —

Так, ми з вами пробились!

Тільки в хащі до звіра!

І за те що брав ти лист, де надії іскрились

І в його пащі померли, — ці слова народились!

А довічне — не вічне, а центральні — не в центрі

F що гучно — не вірші, а що влучно — не в центи…

Що відверто — не ніжно, президенти — не стенди,

А що гасне — не свічка, а що віра — не церква…

Що зістанеться бро — існувати з розмахом!

Хтось рубає бабло тільки часто на плахах!

І шинкують руками, наші шкури роками

І летять наші голови із гори колобками!

Я за невидимими горами!

Тільки там, де золота нема!

Я за невидимими горами!

Тільки там, де краща пісня німа

Я за невидимими горами!

Дійду, дістану, відшукаю свій причал!

Я за невидимими горами!

Бачу його, але невже, це те, — з чого почав!

Я за невидимими горами!

Знову забуду, знову сліпо розпочну!

Я за невидимими горами!

А розпочну — це ж розпач, ну!

Я за невидимими горами!

Знову гатитиму руками в двері дому!

Я за невидимими горами!

Поки не зрозумію, що я сам закрився в ньому!

Y lo que sucederá, ¡sucederá!

¡Nos disparamos en el espejo!

¡Y esa bala está en el pecho!

¡Y qué palabra - que en el corazón!

Ya sea Jesús o Buda, cuánta fe - tanta suciedad

Pero solo una cosa es eterna, como solíamos ser los humanos,

Y lo que saldrá, saldrá… Como pudieron, ¡así fueron!

No amaba - mataba y mataba - amaba...

¡Y lo que saldrá, saldrá!

Solo angeles donde estas?

Dicen aquí en la puerta.

Detrás de las puertas del montículo…

Y qué saber, ¡no saber!

Y qué ver: ¡oscuridad!

Y oraciones - ¡a la madre!

Y los iconos están en el meme...

Y los profetas, para saber cómo se acuestan,

Y el camino de mí - va seguro - a mí,

Y luego lo que pasó después, y lo que pasó ahora...

¿Cuánto cuesta un abluko celestial gratis?

Y todas las bocas a la boca de una gruta oportuna…

Y monedas - a los desafortunados, y talento - a los idiotas...

Estoy detrás de las montañas invisibles

¡Solo tus ojos negros y mirando!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

¡Al otro lado del Mar Negro, lleno de café negro!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

¡Dejaré una noche negra, con letras negras, un rastro negro!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

¡Grito desde el agujero negro a todo este mundo blanco!

¡Encontraré lo que pueda y no perderé!

¡Somos de tabla en tabla, somos de golpe en golpe!

Y lo que sucederá: que se pinte con bombo

Y adelante a la inundación!

Algunos con una cara, algunos con una inundación

Justicia, veracidad, incorruptibilidad y fe -

¡Sí, nos abrimos paso contigo!

¡Solo en la espesura a la bestia!

Y por llevar una carta donde se encendían esperanzas

Y murieron en su boca - ¡estas palabras nacieron!

Y la vida no es eterna, y los centrales no están en el centro

P lo que es ruidoso no es poesía, y lo que es apto no es en centavos…

Francamente, no con ternura, presidentes, no se pone de pie,

Y lo que se apaga no es una vela, y qué fe no es una iglesia…

¿Qué pasará con el hermano? ¡Existirá a gran escala!

¡Alguien corta el botín solo a menudo en tablones!

Y manos destrozadas, nuestras pieles por años

¡Y nuestras cabezas vuelan desde la montaña en bolas!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

¡Sólo donde no hay oro!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

Sólo donde la mejor canción es tonta

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

¡Iré, lo conseguiré, encontraré mi litera!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

Lo veo, pero realmente, ¡eso es con lo que comenzó!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

¡Volveré a olvidar, volveré a empezar a ciegas!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

Y comenzaré: ¡es desesperación, bueno!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

¡Volveré a llamar a la puerta de la casa!

¡Estoy detrás de las montañas invisibles!

¡Hasta que me doy cuenta de que me encerré en él!