Восени - ТНМК

З ними те, чого не буде: сіли, побалакали, поплакали.

Тоді між хмарами у небі ще були сині плями.

Так буває восени.

Знаєш, хтось у голові моїй ріже дірку.

Звідти пустить кіноплівку — чорно-білим

по живому:

На, пригадуй, як буває восени.

В тумані вчора бачив вранці сірі башти, знаєш, з них очима вікна.

Іноді зненацька страшно,

Ніби шось важливе дуже вчора я програв в азарті, їду ось тепер в плацкарті туди,

де буду довго…

Приспів:

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Восени скрізь жовте.

Сині плями позникали, я питав: Куди?

Коли?

Чі є на цьому

дні корали?

Шось відповіло: нє-а.

Шось посміхнулось криво, я відчув, що все даремно,

що все мимо.

Пішла злива.

Как-как-кап-кап.

Як сльози із очей Марусі, мокрі люди в однині.

Може, плачуть.

Може, ні.

Немов бабусі шорхають додому, як в ніч, зникають з неба плями сині.

Знаєш, так буває…

Зробивши сальто, листя вниз стрибало, як у цирку люди.

Йшли дощі,

як під копірку.

Та, як зірки вранці рано, все, жовтіючи, зникало.

Тим часом десь у небі мої

хмари плями сірі знов плясали в однині.

Приспів:

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Далі все мовчало довго.

Трохи змерз я.

Був ранок сивий

Та новим асфальтом білим (що ж робити?) пішов додому

Я та сніг не розуміли: Сталось що?

Навіщо?

Чому?

Що я питав так довго вчора…

У мікрофона.

У мікрофона.

У мікрофона…

Приспів:

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Con ellos, lo que no pasará: sentarse, charlar, llorar.

Luego todavía había manchas azules entre las nubes en el cielo.

Esto es lo que sucede en otoño.

Sabes, alguien me está haciendo un agujero en la cabeza.

A partir de ahí reproducirá una película - en blanco y negro

En Vivo:

Vamos, recuerda cómo es en otoño.

En la niebla de ayer por la mañana vi torres grises, ya sabes, con los ojos fuera de la ventana.

A veces de repente da miedo,

Como si algo fuera muy importante ayer, perdido en la pasión, voy ahora en un asiento,

donde estare por mucho tiempo...

Coro:

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.

El otoño es amarillo por todas partes.

Aparecieron manchas azules, pregunté: ¿Dónde?

¿Cuándo?

está en eso

¿Días de coral?

Shos respondió: no.

Shos sonrió torcidamente, sentí que todo fue en vano,

eso es todo

Hubo un aguacero.

Cómo-cómo-cap-cap.

Como lágrimas de los ojos de Marusya, gente mojada en singular.

Quizás estén llorando.

Tal vez no.

Como si las abuelas llegaran a casa, como en la noche, las manchas azules desaparecen del cielo.

Ya sabes, sucede...

Después de volteretas, las hojas saltaban como personas en un circo.

Estaba lloviendo,

como copiadora.

Pero, como las estrellas temprano en la mañana, todo, tornándose amarillo, desapareció.

Mientras tanto, en algún lugar del cielo mío

nubes de manchas grises bailaron de nuevo en singular.

Coro:

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.

Luego todo quedó en silencio durante mucho tiempo.

Me congelé un poco.

era una mañana gris

Pero con asfalto blanco nuevo (¿qué hacer?) me fui a casa

Yo y la nieve no entendíamos: ¿Qué pasó?

¿Por qué?

¿Por qué?

Lo que tanto pedí ayer...

En el micrófono.

En el micrófono.

En el micrófono…

Coro:

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.

Ahora sé cómo es en otoño, pregunté, tal vez alguien escuchó, tal vez no.