Tikayu - ТНМК

Моя Пенелопа!

Я, по-перше, далеко.

Я був парубок моторний.

Лелеки бачили, як рушив я на південь, рушив я на південь, бо набридло все.

До того ж те, що далі завжди краще ніж те, що поруч,

Твоя краща здобич — ще не здобута здобич.

Диви-диви-диви — які жовті жнива під обрієм, а ті, що під ногами вже стомлені,

зломлені,

Рушив я на південь, були поруч люди, казали: «Рушимо швидко,

Усюди буде нам дім.

Усюди небо нам стеля, пливи-пливи, мій корабель,

корабель пливи».

Приспів:

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Моя Пенелопа!

Я вже не пам’ятаю, хто ти.

Кого повиваєш зараз та хто поруч плаче.

Я питаю, у відповідь виють болота, п’ють свої сльози, питають: «Хто там,

хто там»…

Чому істота тягне за собой хвору душу, рушив я на південь.

Тепер мушу шукати

північ.

Колись були люди поруч.

Люди, залишив їх під обрієм стомлених, зломлених,

Те, що поруч цінуєш, поки не втратиш дотик, лелеки бачили все, хто з них ти,

Пенелопа?

Може, було так, може це росповіли пустелі, поки пливе мій корабель-корабель,

пливе.

Приспів:

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

Тік-тікаю, тік-тікаю.

¡Mi Penélope!

Estoy, primero, lejos.

Yo era un tipo de motor.

Las cigüeñas vieron como me moví hacia el sur, me moví hacia el sur, porque estaba cansado de todo.

Además, lo que sigue siempre es mejor que lo que sigue,

Tu mejor presa aún no es presa.

Maravillas-maravillas-maravillas: lo amarillo cosecha bajo el horizonte, y los que ya están cansados ​​​​bajo los pies,

roto,

Me mudé al sur, había gente cerca, dijeron: "Vamos rápido,

Tendremos un hogar en todas partes.

En todas partes el cielo es nuestro techo, vela, vela, mi barco,

navegar el barco".

Coro:

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.

¡Mi Penélope!

Ya no recuerdo quién eres.

A quién estás envolviendo ahora y quién está llorando a tu lado.

Pregunto, en respuesta pantanos aulladores, bebiendo sus lágrimas, preguntando: "¿Quién está ahí,

Quién está ahí"…

Porque la criatura conlleva un alma enferma, me mudé al sur.

ahora tengo que mirar

Norte.

Solía ​​haber gente alrededor.

Gente, los dejo bajo el horizonte de cansados, rotos,

Lo que valoras al lado, hasta perder el contacto, las cigüeñas las han visto todas, quién eres tú,

Penélope?

Tal vez lo fue, tal vez lo contó el desierto mientras mi barco navegaba,

nadar.

Coro:

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.

Tic-tac, tic-tac.