Воно -

Я так давно не бачився з тобою…

Все валиться з рук — я нічого не можу робити…

Ти маниш мене собою, чаруєш мене собою,

Та краще було б, мабуть, мене просто вбити…

Збудувала для мене замок своїми руками…

Такий неміцний, бо замість каміння — повітря…

А те, що в'ється між нами, а те, що б'ється між нами,

Кидає у прірву, штовхає на вістря, штовхає на вістря…

Воно паралізує, наче погляд кобри…

Воно то манить, то відштовхує, то зве…

Я кохаю тебе — і мені від цього добре!

Але ти не кохаєш мене…

Але ти не кохаєш мене…

Але ти…

І мені від цього зле!

Ти знов переносиш важку гнітючу поразку…

Ти знаєш, що я не піддамся жодного разу…

Я вдягаю холодну маску, не відповідаю на ласку —

І це дратує тебе, і це доводить до сказу!..

Я заманював тебе до пастки своїми словами…

Я розкидував сіті, яких ти не оминула…

А те, що вилось між нами, а те, що билось між нами,

Ще й досі живе, ще й досі про нас не забуло…

Воно паралізує, наче погляд кобри…

Воно то манить, то відштовхує, то зве…

Ти кохаєш мене — і тобі від цього добре!

Але я не кохаю тебе…

Але я не кохаю тебе…

Але я…

І тобі від цього зле!

hace mucho que no te veo...

Todo se está desmoronando, no puedo hacer nada...

Me seduces contigo, me encantas contigo,

Pero sería mejor, tal vez, simplemente matarme...

Ella construyó un castillo para mí con sus propias manos...

Tan frágil, porque en lugar de piedras - aire...

Y lo que se interponga entre nosotros, y lo que se interponga entre nosotros,

Tira al abismo, empuja en la punta, empuja en la punta…

Paraliza como la mirada de una cobra...

Llama, rechaza, llama...

Te amo - y soy bueno en eso!

Pero no me amas...

Pero no me amas...

Pero tu…

¡Y estoy harto de eso!

Vuelve a sufrir una severa y deprimente derrota...

Sabes que nunca me rendiré...

Llevo una máscara fría, no respondo a la amabilidad -

¡Y te molesta, y te vuelve loco! ..

Te atraje a una trampa con mis palabras...

Estuve esparciendo redes que no extrañaste...

Y lo que hubo entre nosotros, y lo que hubo entre nosotros,

Aún vive, aún no se ha olvidado de nosotros…

Paraliza como la mirada de una cobra...

Llama, rechaza, llama...

Me amas, ¡y eres bueno en eso!

Pero no te amo...

Pero no te amo...

Pero yo…

¡Y estás harto de eso!