О-ля-ля -

Жує мене журба — спокою нема.

То було село, а тепер — ферма.

В мене, мов желе, трепетна душа,

Мов лимон кисла, від льоду тонша.

А лице криве, синє, мов жаба.

Трава є - то кайф, а нема — торба.

Тільки дав льону, зміняв на коноплю,

Сиджу — плюю в фонтан, з меду патрон ліплю.

То смоктю дюшес, то жую драже,

Насиплю в воду сіль, то буде суп уже.

Піду куплю кашне не дуже дешеву,

Аж те не мій фасон — злякав на крик сову!

О-ля-ля!

Жує мене журба…

О-ля-ля!

Мене жує…

О-ля-ля!

Жує мене журба…

О-ля-ля!

Мене жує…

Як помну картоплю — то буде пюре,

То буде пюре, як помну картоплю.

Є повна каструля, але усе сире.

Аж те усе сире — з'їм повну каструлю!

У шлункові тягар, гуде, мов в улею.

Зажурно посиджу, знову в фонтан плюю.

Кума теля жене, я око тру до дір.

У неї - ото бюст!

— травма мені на зір.

Покладу я компрес, поб’ю по дереву.

То дуже дужий стрес — запурляю в траву.

Лізе плюгавий дід, пре, ніби, до мене!

Ляпаса дасть швабра, коли наздожене.

О-ля-ля!

Ляпаса дасть швабра…

О-ля-ля!

Коли наздожене…

О-ля-ля!

Ляпаса дасть швабра…

О-ля-ля!

Коли наздожене мене!

Мине моя травма, переляк та нарив.

Їм кашу та батон, наспівую мотив.

Далі пальто продам, амбари зажену.

Валіза при боку — по шосе в далину.

Ото поля кордон, погляну на ниву.

Душу, немов пітон, а то серпом пожну.

Доне моя, на жаль, покину я тебе —

Гірше за ту печаль журба мене шкребе!

О-ля ля!

Гірше за ту печаль…

О-ля ля!

Журба мене шкребе…

О-ля ля!

Гірше за ту печаль…

О-ля ля!

Журба мене шкребе… Журба!

Estoy en el dolor - no hay paz.

Era un pueblo y ahora una granja.

En mí, como gelatina, un alma temblorosa,

El limón es agrio, más delgado que el hielo.

Y la cara está torcida, azul como una rana.

La hierba es una emoción, pero no una bolsa.

Acabo de dar lino, cambiado a cáñamo,

Estoy sentado, escupiendo en una fuente, estoy haciendo un cartucho con miel.

Luego chupo duquesa, luego mastico pastillas,

Vierta sal en el agua, ya será sopa.

me voy a comprar un silenciador no es muy barato,

Ese no es mi estilo - ¡asustó a la lechuza a llorar!

¡Oh la La!

Estoy sufriendo…

¡Oh la La!

me mastica…

¡Oh la La!

Estoy sufriendo…

¡Oh la La!

me mastica…

Como recuerdo papas, será puré,

Será puré como recuerdo papas.

Hay una sartén llena, pero todo está crudo.

Eso es todo crudo: ¡come una olla llena!

El estómago está pesado, zumbando como una colmena.

Me sentaré y escupiré en la fuente de nuevo.

El padrino conduce al ternero, me froto el ojo en los agujeros.

¡Tiene un busto!

- una lesión en mi vista.

Me pondré una compresa, golpearé un árbol.

Es muy estresante, tiro al césped.

¡El abuelo mocoso sube, pre, como si, a mí!

Golpeará el trapeador cuando lo alcance.

¡Oh la La!

Slap dará una fregona…

¡Oh la La!

Cuándo ponerse al día…

¡Oh la La!

Slap dará una fregona…

¡Oh la La!

¡Cuando me alcanza!

Mi trauma, susto y absceso pasarán.

Comen gachas y pan, canto el motivo.

Entonces venderé mi abrigo y me llevaré el granero.

Maleta al lado - en la carretera al valle.

Aquí está el borde del campo, miraré el campo.

Cosecharé mi alma como una pitón.

Mi don, desafortunadamente, te dejaré -

¡Peor que esa pena, la pena me araña!

¡Oh la La!

Peor que esa tristeza...

¡Oh la La!

me duele la pena...

¡Oh la La!

Peor que esa tristeza...

¡Oh la La!

La prisa me rasca… ¡Date prisa!