Атомна помпа -

Я іду на розслабоні, попиваючи сік,

Сонце світить мені в скроню, зігріває лівий бік.

Пахне літо липоцвітом і бентежить мою кров,

Змусить збуджено тремтіти, потім розслабляє знов.

Продаються полуниці за ціною ковбаси,

Коротесенькі спідниці, як магнітні полюси.

Мої погляди блукають знизу-вгору, згори-вниз —

Ні на що не натякаю, просто мрію про сюрприз.

Проїжджає вантажівка, натискає на клаксон,

Дуже нетвереза жінка демонструє лексикон.

Кожен має свої справи, кожен має власний біль,

То розбіглись вліво-вправо, то злетілись звідусіль.

Переповнені вокзали, на квитки росте ціна.

Десь по радіо сказали — чи то криза, чи війна.

Емігранти, окупанти — вибирати нам не час!

Ми — чорнобильські мутанти, в серці кожного із нас…

Атомна помп!

Атомна па!

Атомна помп!

Помп!

Атомна па!

Па!

Знову тиснуть звідусюди і дорослі, і малі.

Десь поділись добрі люди, залишились тільки злі.

Що чекати?

Треба брати це життя під свій контроль,

Розривати пута-ґрати, жити, а не грати роль!

Я до сонця посміхаюсь — що там, сонце, як живеш?

Груди розпирає радість і вона не має меж!

Вірю я — з гидкої браги вийде дивовижний квас!

І додає мені наснаги те, що в кожному і з нас…

Voy relajado, bebiendo jugo,

El sol brilla en mi sien, calienta el lado izquierdo.

Huele a flores de verano y confunde mi sangre,

Te hará temblar de emoción y luego relajarte de nuevo.

Las fresas se venden a precio de chorizo,

Las faldas cortas son como polos magnéticos.

Mis ojos vagan de abajo hacia arriba, de arriba hacia abajo -

No estoy insinuando nada, solo estoy soñando con una sorpresa.

Pasa un camión, toca la bocina,

Una mujer muy borracha demuestra un léxico.

Cada uno tiene su propio negocio, cada uno tiene su propio dolor,

Luego corrieron de izquierda a derecha, luego volaron por todas partes.

Estaciones abarrotadas, los precios de los boletos están subiendo.

En algún lugar de la radio dijeron - si una crisis o una guerra.

Emigrantes, ocupantes: ¡no tenemos tiempo para elegir!

Somos mutantes de Chernobyl, en el corazón de cada uno de nosotros…

¡Bomba atómica!

atómico pa!

¡Bomba atómica!

¡Bomba!

atómico pa!

¡Pas!

Tanto adultos como niños vuelven a presionar por todas partes.

En algún lugar la gente buena compartía, solo quedaban los malos.

¿Que esperar?

Necesitamos tomar esta vida bajo nuestro control,

¡Rompe los grilletes, vive, no juegues un papel!

Le sonrío al sol - ¿qué pasa, sol, cómo vives?

¡El pecho estalla de alegría y no tiene límites!

Creo: ¡saldrá un kvas increíble de la fea infusión!

Y me inspira que en cada uno de nosotros…