Вільним небокраєм - Тінь Сонця

Вільним небокраєм

Буйний Вітер мандрував,

Як вернув до Чортомлику,

Сивий Дуб його спитав:

«Чи то й справді перевівся

Любий мій минулий цвіт,

І онуків більш немає

І не являться на Світ?

Що ж, лети аж із листям моїм,

Зазирни в наддніпрянські оселі,

І повідай мої слова

Невеселі…

Полети, хоч із гіллям моїм

До Десни, до Дністра і до Бугу,

В горах та у лісах розвій

Мою тугу…"

«Не сумуйте, Діду,

— Буйний враз відповідав,

Ще живі онуки Ваші,

Я ж до кожного літав!

На Чумацькім, Слава Богу,

Зорі яснії зійшли,

Всі зібралися в дорогу,

Лиш моліться, щоб дійшли…

Спи, Старий, хоч на мить спочинь,

Тобі ж гостей по ночі стрічати,

Коней їхніх в Чортомлику

Напувати…

Спи Дідусь, листя бережи,

Ти є цвітом Славетного роду,

Не журись, завтра і тобі

До Походу!"

Cielo libre

El viento fuerte viajó,

Cuando regresó a Chortomlyk,

Grey Oak le preguntó:

"Simplemente vino a nuestro conocimiento entonces

Mi color pasado favorito,

Y ya no hay nietos

¿Y no aparecen en el mundo?

Pues vuela con mis hojas,

Mira en las casas de Dnieper,

Y di mis palabras

Infeliz…

Vuela, aunque con mis ramas

Al Desna, al Dniéster y al Bug,

Desarrollo en las montañas y los bosques

mi anhelo…”

"No estés triste, abuelo,

- Big respondió de inmediato,

Tus nietos siguen vivos,

¡Volé a todos!

En la Vía Láctea, gracias a Dios,

Las estrellas claras han salido,

Todos reunidos en el camino,

Sólo reza para llegar allí…

Duerme, Viejo, al menos descansa un momento,

Te encuentras con invitados por la noche,

Sus caballos en Chortomlyk

Agua…

Duerme abuelo, cuida las hojas,

Eres la flor de la Gloriosa Familia,

No te preocupes, mañana también.

¡Antes de la Marcha!"