Метелик - Rosava

Метелика ловити я не хочу:

Він квітка неба — хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І не стеблинку, гілку чи травинку,

Я не ображу — це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

No quiero atrapar una mariposa:

Él es la flor del cielo, ¡que viva para sí mismo!

Que aleteen las alas de colores,

Que tú y yo seamos felices.

Y no arrancaré la flor del bosque,

no la llevaré a casa,

Porque ella no puede sacudir un abejorro en casa

¡Y no bebas rocío por la mañana!

y ni un tallo, ni una rama, ni una brizna de hierba,

No ofenderé, ¡este es un pecado terrible!

Porque en cada uno de ellos vive un pájaro tembloroso,

Que brille con confianza en todos.