Я додому повернусь - Наталка Карпа

Я покинула друзів, мій рідний поріг,

І пішла у світи свою долю шукати.

Я батькам і хатині вклонилась до ніг,

Тільки серце своє залишила в Карпатах.

Я тоді ще знала: в далеких краях

Не судилось нікому знайти свою долю.

Пише мама моя, що криниця пуста

І що плаче за мною верба під горою.

Приспів:

«Я додому повернусь» — не просто слова,

То від діда і прадіда сила

І як з гір навесні кришталева вода,

Там у рідному краї смерічка струнка,

Кожна добра людина вітає мене.

Повернусь я, хоч кажуть, нема вороття,

Ой болить і болить там, де серце моє.

Я тоді ще знала: в далеких краях

Не судилось нікому знайти свою долю.

Пише мама моя, що криниця пуста

І що плаче за мною верба під горою.

Приспів:

«Я додому повернусь» — не просто слова,

То від діда і прадіда сила

І як з гір навесні кришталева вода,

Програш

«Я додому повернусь» — не просто слова,

То від діда і прадіда сила

І як з гір навесні кришталева вода,

«Я додому повернусь» — не просто слова,

То від діда і прадіда сила

І як з гір навесні кришталева вода,

Dejé amigos, mi ciudad natal,

Y se fue al mundo a buscar su destino.

Me incliné a los pies de mis padres y de la choza,

Dejó solo su corazón en los Cárpatos.

Todavía sabía entonces: en tierras lejanas

Nadie estaba destinado a encontrar su destino.

Mi madre escribe que el pozo está vacío

Y el sauce llorando por mí debajo de la montaña.

Coro:

"Estaré en casa" no son solo palabras,

Es de la fuerza del abuelo y del bisabuelo.

Y como de las montañas en el agua cristalina del manantial,

Allí en su tierra natal abeto esbelto,

Toda buena persona me saluda.

Volveré, aunque digan que no hay puerta,

Ay, duele y duele donde está mi corazón.

Todavía sabía entonces: en tierras lejanas

Nadie estaba destinado a encontrar su destino.

Mi madre escribe que el pozo está vacío

Y el sauce llorando por mí debajo de la montaña.

Coro:

"Estaré en casa" no son solo palabras,

Es de la fuerza del abuelo y del bisabuelo.

Y como de las montañas en el agua cristalina del manantial,

Pérdida

"Estaré en casa" no son solo palabras,

Es de la fuerza del abuelo y del bisabuelo.

Y como de las montañas en el agua cristalina del manantial,

"Estaré en casa" no son solo palabras,

Es de la fuerza del abuelo y del bisabuelo.

Y como de las montañas en el agua cristalina del manantial,