#ОСОБИСТЕ - Jerry Heil

Нас лиш двоє — й цього достатньо

Та в твоїй квартирі

Розміром з Всесвіт

Губилися і помирали,

А я воскресла

Стільки я покривалася пліснявою

Не в своєму місці

Не в своєму місті

Та це особисте…

9 чи 10 —

Стільки днів подаруєш Одесі

Не малюєш, а креслиш

Прям по живому

Голубиш і пестиш

В обіймах твоїх

Наче вдома

Нікому й ніколи

Ми не розсилаємо замкнене коло-о-о-о-о-о-о

Навіщо нам вічний

Сон

Якщо зуміли побачити віщий —

І там нічого не вічне

На-на-на-на-на

На-на-на на-на-на

На-на-на-на-на

На-на… на-на-на

Solo somos dos, y eso es suficiente.

Sí, en tu apartamento.

El tamaño del universo

Perdido y muerto,

Y yo resucité

Estaba tan cubierto de moho

No en su lugar

no en mi ciudad

Y es personal...

9 o 10 -

Le darás tantos días a Odessa

No dibujas, dibujas

Directo en vivo

te zambulles y acaricias

En tus brazos

Como en casa

nadie y nunca

No enviamos un círculo vicioso-o-o-o-o-o-o

¿Por qué somos eternos?

Dormir

Si lograste ver al profeta -

Y nada es eterno allí

En-en-en-en-en

On-on-on-on-on

En-en-en-en-en

Na-na... na-na-na