Натовп - Jamala

Сірий натовп, похмурий натовп

І не очі, а темна муть

Хтось зігнувся, аби підняти

Хтось зірвався мене штовхнуть

Сірий натовп, похмурий натовп

І не очі, а темна муть

Хтось зігнувся, аби підняти

Хтось зірвався мене штовхнуть

Це квітуча пустеля сьогодні коханим усім забуття

І лишається крок у безодню і тремтиш, як мале дитя

Бо вчорашнє загинув, інше чекає новий вівтар

То не наша провина, то звичайний людський тягар

Сірий натовп, похмурий натовп

І не очі, а темна муть

Хтось зігнувся, аби підняти

Хтось зірвався мене штовхнуть

Сірий натовп, похмурий натовп

І не очі, а темна муть

Хтось зігнувся, аби підняти

Хтось зірвався мене штовхнуть

Сподіватись — важка робота, що приводить у нікуди

І життя — вокзал спекотний, де забули про поїзди

Сподіватись — важка робота, що приводить у нікуди

І життя — вокзал спекотний, де забули про поїзди

Сірий натовп, похмурий натовп

І не очі, а темна муть

Хтось зігнувся, аби підняти

Хтось зірвався мене штовхнуть

Сірий натовп, похмурий натовп

І не очі, а темна муть

Хтось зігнувся, аби підняти

Хтось зірвався мене штовхнуть

Сірий натовп, похмурий натовп

І не очі, а темна муть

Хтось зігнувся, аби підняти

Хтось зірвався мене штовхнуть

Multitud gris, multitud sombría

Y no ojos, sino barro oscuro

Alguien se agachó para levantar

Alguien no pudo empujarme

Multitud gris, multitud sombría

Y no ojos, sino barro oscuro

Alguien se agachó para levantar

Alguien no pudo empujarme

Este es un desierto florido hoy amado por todo olvido

Y hay un paso hacia el abismo y tiemblas como un niño pequeño

Porque ayer murió, otro está esperando un nuevo altar.

No es nuestra culpa, es una carga humana ordinaria.

Multitud gris, multitud sombría

Y no ojos, sino barro oscuro

Alguien se agachó para levantar

Alguien no pudo empujarme

Multitud gris, multitud sombría

Y no ojos, sino barro oscuro

Alguien se agachó para levantar

Alguien no pudo empujarme

La esperanza es un trabajo duro que no lleva a ninguna parte.

Y la vida es una estación caliente, donde los trenes han sido olvidados

La esperanza es un trabajo duro que no lleva a ninguna parte.

Y la vida es una estación caliente, donde los trenes han sido olvidados

Multitud gris, multitud sombría

Y no ojos, sino barro oscuro

Alguien se agachó para levantar

Alguien no pudo empujarme

Multitud gris, multitud sombría

Y no ojos, sino barro oscuro

Alguien se agachó para levantar

Alguien no pudo empujarme

Multitud gris, multitud sombría

Y no ojos, sino barro oscuro

Alguien se agachó para levantar

Alguien no pudo empujarme