Ніч - Арсен Мірзоян

Доведи, що звістка в останнє, нестримне бажання що то чутки

І слухавка падає вниз і замість розмови кризь

Важкі гудки, я не перебільшую і настрій собі псую

І ніч не відмовиться шукати по вулицям

Загадки…

Ніч упаде на місто яскравими фарбами вечірніх суконь дим, цигарок граньчаки,

битий посуд поранений світ наших кухонь, ця ніч виклик прози, цей дощ,

її сльози, у світлі фар ДПС, довершені будні, вагітні майбутнім вже зваженим

без терез, дівочі секрети під соло кларнету наспівує місяць джаз.

І МИ ЩЕ НЕ ПАРА, ТА Я НЕЗАБАРОМ ЙОМУ РОЗПОВІМ ПРО НАС…

Твій портрет друкують газети,

Дратують стадети її секрет,

Чи згадуєш мене ще?

Чи може я ніби щез?

Новий сюжет, слухавку на кидати,

про все їй розповісти…

Бо ніч не відмовиться, шукати по вулицям…

Загадки…

Ніч упадає на місто, яскравими фарбами вечірніх суконь дим, сигарок раньшаки,

битий посуд поранений світ наших кухонь, ця ніч виклик прози, цей дощ,

мої сльози, освітлює фар ДПС, довершені будні, вагітні майбутнім вже зваженим

без Дерез, дівочі секрети під соло кларнету наспівує місяць час.

І МИ ЩЕ НЕ ПАРА, ТА Я НЕЗАБАРОМ ЙОМУ РОЗПОВІМ ПРО НАС…

Demostrar que la noticia es el último y desenfrenado afán de rumores

Y el auricular se cae y en vez de hablar de crisis

Fuertes pitidos, no exagero y estropeo mi estado de ánimo.

Y la noche no se negará a buscar en las calles

Adivinanzas…

La noche caerá sobre la ciudad con colores vivos de vestidos de noche, humo, colillas,

los platos rotos hieren el mundo de nuestras cocinas, esta noche un desafío a la prosa, esta lluvia,

sus lágrimas, a la luz de los semáforos, cotidianidad perfecta, preñada de futuro ya pesado

sin escalas, secretos de soltera bajo el solo de clarinete canta el mes del jazz.

Y NO SOMOS PAREJA TODAVÍA, PERO PRONTO LE HABLARÉ DE NOSOTROS…

Tu retrato se publica en los periódicos,

Molesto secreto de rebaño,

¿Aún me recuerdas?

¿Puedo parecer que desaparezca?

Nueva trama, auricular para tirar,

cuéntale todo...

Porque la noche no se negará, mira en las calles…

Adivinanzas…

La noche cae sobre la ciudad, los colores vivos de los vestidos de noche fuman, habanos ranchaki,

los platos rotos hieren el mundo de nuestras cocinas, esta noche un desafío a la prosa, esta lluvia,

mis lágrimas, ilumina los faros de la policía de tránsito, días de semana perfectos, futuro preñado ya pesado

sin Derez, los secretos de la niña bajo el solo de clarinete se cantan durante un mes.

Y NO SOMOS PAREJA TODAVÍA, PERO PRONTO LE HABLARÉ DE NOSOTROS…