Тишком-нишком - Ани Лорак

Тишком-нишком у вікно, крадькома тиха ніч загляда.

Місяць сипле золото, він про тебе мені нагадав.

Ті вуста, що при зорянім сяйві цілував, ту усмішку, що на мить затамував.

В пічці вогник догора, його сили пірнули в димар.

Полетіли догори, розгубилися десь серед хмар.

Це любов наша десь потонула в далині, лише спогади лишилися мені.

Приспів:

Тебе нема, тебе нема, я залишилася сама.

Тебе нема, тебе нема, я залишилася без тебе сама.

Сама.

Тишком-нишком у вікно, крадькома тиха ніч загляда.

Місяць сипле золото, він про тебе мені нагадав.

Ті вуста, що призорянім сяйві цілував, ту усмішку, що на мить затамував.

Приспів:

Тебе нема, тебе нема, я залишилася сама.

Тебе нема, тебе нема, я залишилася без тебе сама.

Сама.

Silenciosamente en la ventana, se asoma sigilosamente la noche tranquila.

La luna está vertiendo oro, me recordó a ti.

Esos labios que se besaron a la luz de las estrellas, esa sonrisa que por un momento ocultó.

El fuego de la estufa se encendió, su fuerza se hundió en la chimenea.

Volaron hacia arriba, perdidos en algún lugar de las nubes.

Este amor nuestro se hundió en algún lugar del valle, solo me quedaron recuerdos.

Coro:

Te has ido, te has ido, estoy solo.

Te has ido, te has ido, me quedo sin ti.

Sí mismo.

Silenciosamente en la ventana, se asoma sigilosamente la noche tranquila.

La luna está vertiendo oro, me recordó a ti.

Esos labios que besaron el resplandor estrellado, esa sonrisa que por un momento ocultó.

Coro:

Te has ido, te has ido, estoy solo.

Te has ido, te has ido, me quedo sin ti.

Sí mismo.