Неба мало - Андріана

Піднімалась я у синю вись,

Під своїм крилом сховавши небо,

Несміливо так дивилась вниз,

Знала, що мені туди не треба.

На землі багато так брехні,

Та є іще сліди надії.

І вві сні до себе кликав ти,

І я летіла знов до мрії!..

Приспів:

Цілого неба мало…

Крила свої зламала,

На землю дощами впала

З висока!

Цілого неба мало…

Без тебе життя не знала…

Його на землі шукала —

І знайшла!..

Небо, ти мене за все пробач,

Віддала себе йому одному!

Говорила я душі: Не плач!

Серце виривалось, мов з полону.

Та змогла повірити в любов,

Душа кричала знов: Отямся!

Синя вись благає: Зупинись!

Без бою все одно не здамся!

Приспів.

(2)

Subí al cielo azul,

Ocultando el cielo bajo su ala,

Tímidamente miró hacia abajo,

Sabía que no necesitaba ir allí.

Hay tantas mentiras en la tierra,

Y todavía hay rastros de esperanza.

Y en un sueño lloraste para ti,

¡Y volé al sueño otra vez! ..

Coro:

Todo el cielo es pequeño…

Ella rompió sus alas,

llovió en el suelo

¡Desde lo alto!

Todo el cielo es pequeño…

No conocía la vida sin ti...

Lo estaba buscando en la tierra -

¡Y encontrado! ..

Cielo, perdóname por todo,

¡Me entregué a él solo!

Le dije al alma: ¡No llores!

Mi corazón latía como un prisionero.

Pero ella podía creer en el amor,

El alma volvió a gritar: ¡Vuelve a tus sentidos!

Azul está rogando: ¡Alto!

¡Todavía no me rendiré sin luchar!

Coro.

(2)